Я залишаюся собою,
Най дощ осінній рясно ллє,
Я десь між світлом і пітьмою,
Такий, як є, такий, як є...
Я залишаюся собою,
Ти чуєш це, ти бачиш це,
Я прагну жити лиш тобою,
Чому ж ховаю знов лице?
Я залишаюся собою,
В запасі тисяча ідей,
Та день кінчається журбою
Хоча все добре, все окей.
Я залишаюся собою
Однак є риси, що бентежать,
Моя душа б'є кропивою,
Така самотня й незалежна.
Я залишаюся собою,
Шукаю свій єдиний шлях
Лиш не змирюся я з війною,
Вона приносить людям страх.
Я залишаюся собою,
Себе змінить дедалі важче,
На жаль, ніхто не йде за мною
Хоча можливо це на краще.
Я залишаюся собою,
А злива в серці ллє та ллє,
Я десь між світлом і пітьмою,
Такий, як є, такий, як є...
"ллє" ( в тексті тричі ); "тисяча"; "бентежать-незалежна" неточна рима, слід було узгодити, наприклад, так: "бентежна-незалежна" чи "бентежить-( не ) залежить"
Митич@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може рима і неточна, але по смислу мені підходить. Хіба це найголовніше? У відомих авторів також
не завжди точна рима. Я би міг поставити і точну риму, але щоб це змінило? Хіба, щоб писати вірші потрібно бути супер грамотним? Проте дуже дякую Вам за небайдужість!) З "ллє" і "тисяча" у мене дійсно помилка.
залишатися собою це немало
гарний вірш!
Правильно... Файненько 
