СЦЕНАРІЙ СВЯТА ПАСХИ. ДЛЯ СЛАВИ БОЖОЇ.
Автор віршів, прози і текстів пісень
Галина Яхневич - Середа.
З двох сторін сцени назустріч один одному виходять два хлопчики. Зустрівшись, вітаються:
Перший хлопчик: Слава Ісусу!
Другий хлопчик: Навіки слава!
Обидва разом: Слава Ісусу!
Всі присутні відповіли:
Навіки слава!
Перед закритою завісою обидва хлопчики прославляють Бога.
Перший хлопчик:
Слава Тобі, Господи Боже!
Слава на небі і на землі!
Ти знаєш все і все можеш,
Все у світі належить Тобі!
І Твоє, Господи, небо,
Сонце, земля і небо небес!
Ти всім даруєш, що треба,
І за нас Ти помер і воскрес!
Ти - Бог любові, безсмертний,
Бог милосердний, людинолюб,
В милості щедрий, безмежний,
Славить Тебе український наш люд!
Другий хлопчик:
Господу Богу співаймо,
Разом плещімо в долоні,
Радісно всі прославляймо
Всюди і в Божому домі!
Бо лиш Господь слави гідний,
Мудрість Його невичерпна!
Той, хто без Бога, безплідний -
Дух і діла його мертві!
Голос Господній лунає:
«Слово живе - вам дорога!»
Хто Його любить, той знає.
Чуєш? Вернися до Бога!
Відкривається завіса. Вся родина в зборі. Над вогнем печеться ягня. Дідусь постійно його обертає, покручуючи за ручку, що на кінці металевого стержня, який проходить через тушу ягняти. Дідуся обступили онуки. Чоловіки,розмістившись зручно, жваво ведуть розмову, а жінки підготовлюють овочі для салатів, готуються до святкового столу.
Відчинились двері і зайшов Андрій.
Андрій:
Ось приніс я вам новину, браття любі і сестрички,
І племінники любенькі,Любий татку, люба ненько!
Радіє світ: Христос воскрес!
Хвала Йому, любов і честь!
Це чудо більше всіх чудес –
Христос воскрес! Христос воскрес!
По всій землі, аж до небес,
Співає, хвалить Божий люд:
Христос воскрес! Христос воскрес -
Спаситель наш, людинолюб!
Безправна вже над нами смерть,
Спасенні всі ми у Христі!
Спасіння чаша повна вщерть!
Слова правдиві і прості:
Христос воскрес! Воскреснем ми!
Навіки будемо всі з Ним!
Виходьмо, браття, вже із тьми,
Єднаймось з Господом святим!
Всі гучно сказали:
« Амінь! Амінь! Амінь!» (заплескали в долоні).
Виходить один із членів сім’ї і співає пісню:
ДОДОМУ ХОЧУ!
(мелодія серця)
До Тебе, Отче любий мій,
В надії руки піднімаю!
Вже день гряде прекрасний Твій,
З Тобою зустрічі чекаю!
Приспів:
Додому хочу я, на небо,
Мій любий Отче дорогий!
Всім серцем лину я до Тебе.
Там Отчий дім і Ти – Святий!
Не дай заснути в тишині,
Байдужим стати і лукавим.
Ти Свого Духа дай мені,
Щоб Він навчив мене й направив!
Приспів.
Моя Вітчизна в небесах.
Господь Ісус – моя дорога.
Вже настає останній час,
І я зустріну в славі Бога!
Приспів.
Всі присутні віддали шану Богу: «Алілуя! Амінь!» Оплески.
Онук Павлусь:
Господь Ісус, я простягаю до Тебе руки ( здіймає руки до неба) і прошу: прости мені всяку неправду, що я вчинив, очисти мене, омий мене кров’ю Твоєю святою від гріхів моїх. Господь Ісус, твори мене новим творінням, Твоїм навіки і стань Господом мого життя. В Ім’я святе Ісуса Христа прошу і дякую Тобі за Твій дар. Амінь!
Дідусь:
Слава Богу, Павлусю, що ти прийняв цей дорогоцінний дар. Тепер ти - дитя Боже.
Ісус заплатив за твою вину Своїм життям і дав тобі дар - вічне життя!
Другий онук:
І я хочу також дар вічного життя! Але я не вмію так сказати!
Дідусь:
Кожен сам кличе ім’я Господа Ісуса, коли увірував по Слову Божому. Якщо ти захочеш покаятись в своїх гріхах і залишити їх назавжди, то поклич Ісуса, і Він почує, і прийде.
Запроси Його стати твоїм Господом навіки!
Другий онук:
А якщо Він не захоче? А може Він не любить мене?
Дідусь:
Мої любі, Бог любить всіх!
Перший онук:
Дідусю, (показує на ягня, що печеться на вогні) а йому не пече?
Дідусь:
Ні, Петрусю.
Перший онук:
А чому? Хіба вогонь несправжній?
Дідусь:
Хочеш перевірити?
Онук простягнув руку до вогню і миттю відсахнувся, скрикнувши, і взяв палець в рот.
Всі засміялись.
Другий онук:
Дідусю, а навіщо ти купував ягня? Он скільки є в нас поросят.
Дідусь:
Ні, Івасику, свиня на жертву Богу не годиться!
Другий онук:
А чому?
Дідусь:
Вона для Бога нечиста. Він звелів своєму народу приносити в жертву за гріх однорічне
ягня без плямки і вади.
Третій онук:
А хто Його народ?
Дідусь:
Народ Його той, хто любить Його і виконує Слово Його.
Третій онук:
А звідки Він знає, хто Його любить?
Дідусь:
Бог дивиться на серце і бачить, хто любить, а хто лиш вдає, що любить.
Перший онук( закрив своє серце руками і каже):
«А мого не бачить!»
Дідусь:
Бачить-бачить. Все бачить і чує. Той, хто вірить Йому, вірить Його Слову і тримає слова Його в серці своєму, а від Слова Його нічого не сховаєш.
Третій внук:
Дідусю, ну що ви таке говорите? Хіба слово має вуха, чи очі, що воно бачить і чує?
Дідусь:
Так написано! Що Боже Слово живе і діяльне,…і судить всі людські помисли.
Третій онук:
А я сховаюсь!
Всі дружно засміялись.
Дідусь:
Нема творіння, щоб сховалось від очей Його. Все відкрите перед Ним. Йому дамо звіт.
Третій онук(задумався, а тоді каже):
Дідусю, а Він знає, що я вам збрехав, що не лазив в сусідський сад за грушами?
Дідусь:
Ну звичайно, знає.
Перший онук:
І що я з’їв геть всі цукерки, що бабуся на завтра залишила?
Знову всі засміялися.
Дідусь(посміхаючись):
Звичайно! Бог бачить, чиє серце наповнене Божим Словом, а чиє людськими вигадками.
Четвертий онук:
А хіба можна відрізнити?
Дідусь:
Звичайно. Боже Слово веде до спасіння, а людське - в погибель.
Четвертий онук:
Дідусю, а ви колись бачили, щоб слово когось вело?
Дідусь:
Діточки, Слово Боже веде до Бога. То істина! А істина – одна. Двох істин не буває!
П’ятий онук:
Дідусю, а що то є істина?
Дідусь:
Істина – то Ісус, а де нема Ісуса, там нема істини!
П’ятий онук:
А де нема Ісуса?
Дідусь:
Де нема Ісуса, там буде страшний суд. Отож вибирай, куди йти і з ким бути: з Ісусом вічно в раю, чи без Ісуса – в пеклі в вічних муках.
Перший онук:
Дідусю, а цей страшний суд дуже страшний?
Дідусь:
Так, мій хлопчику, дуже страшний!
Перший онук( корчить на обличчі гримасу):
Отакий, дідусю?
Всі сміються.
Другий онук:
Такий, як у дядька Івана пес?
Знову сміх.
Дідусь:
Ні, мої любі, набагато страшніший!
Перший онук:
Отаки-и-и-и-й(піднявши руки), як найбільший динозавр, з отакенними зубами, як мечі, і отакенними кігтями( показує руками їх величезний розмір). Бр-р-р-р!(струснув тілом в знак страху і огиди).
Знову всі засміялися.
Дідусь:
Ще страшніший!
Перший онук:
Тоді я не хочу цього страшного суду!
Другий і третій онуки:
І я не хочу! І я не хочу!
Четвертий онук:
Дідусю, а хтось все-таки піде на цей страшний суд?
Дідусь:
Кожен сам собі вибирає, куди йому іти: до Бога, щоб мати спасіння, чи без
Бога – у вічну муку!
Четвертий онук:
А як це зрозуміти?
Дідусь:
Бог попереджає всіх: за гріх – смерть!
Шостий внук:
А от коли я виросту і побудую велику гарну церкву для Бога, або капличку, то Бог дасть мені спасіння і життя вічне?
Дідусь:
Людина сама не може ні заробити ніякими добрими ділами, ні купити своє спасіння, бо воно дається в дар.
Шостий внук:
То хто ж тоді може мати спасіння і життя вічне?
Дідусь:
Бог, по своїй великій любові і милості дарує людині спасіння по вірі в Євангелію Ісуса Христа. Спасіння і життя вічне куплено для нас Самим Богом!
Шостий внук:
Я вірю, дідусю. А що ще мені треба зробити?
Дідусь:
Покликати те, єдине Ім’я під небом, яким людина може спастись!
Третій внук:
А яке ж то ім’я?
Дідусь:
То Ім’я Ісуса – Сина Божого! Хто кличе Господа Ісуса і кається в своїх гріхах – залишає їх, то Бог прощає і милує – дарує спасіння!
Четвертий внук:
Якщо хтось вбивця, чи брехун, чи злодій, то Син Божий вмер і за нього і
Йому простив всі гріхи?
Дідусь:
Так, мій дорогенький.
Четвертий онук:
Він хіба не бачить, хто до Нього прийшов? Ви ж казали, що Бог все бачить і все знає!
Дідусь:
І правду казав.
П’ятий онук:
Нічого не розумію!
Дідусь:
Як, от Максимчик наприклад, збрехав мені, то що, я перестав його любити? Ні! Бог любить нас, людей , але ненавидить гріх! Дуже ненавидить!
П’ятий онук:
Дідусю, а який гріх найбільший?
Дідусь:
Бог не міряє гріхів на великі і малі. Гріх є гріх, а за гріх – смерть! Але найперший гріх, коли не віримо Ісусу! Так написано в Євангелії.
Другий онук( задумався, надув губи і запитав):
Дідусю, а мене Він любить?
Дідусь:
Дуже любить.
Другий онук( повеселішав, радісно запитав):
Дідусю, дідусю, остільки, чи остільки (показує руками, умовно, відрізки – приблизно
10 см і 40 см)?
Перший онук (розгорнув руки навитяжку і сказав):
А мене любить остільки! Правда, дідусю?
Всі дружно засміялись.
Дідусь:
Ні стільки, ні остільки(імітує відрізки), а так нас любить Бог, що дав Сина Свого Єдинородного за нас в жертву – за гріхи наші!
Третій онук(перелякано):
І Його пекли і з’їли?
Дідусь:
Ні, любий.
Другий онук:
Дідусю, а які тоді гроші були? Як і тепер?
Дідусь:
За наше спасіння заплачено життям Ісуса, Сина Його.
Третій онук:
І за моє?
Дідусь:
Якщо ти будеш вірити, що Ісус Христос – Син Божий вмер замість тебе на хресті, то не
вмреш, а будеш з Ним жити вічно!
Перший онук:
А як Він вмер, то Його в землю закопали?
Дідусь:
Його за нас мучили і розп’яли на хресті, а потім поховали в печері у гробі.
Другий онук:
І Він там лежить?
Дідусь (радісно):
Ні! Він там не лежить! Третього дня Він воскрес! Все сталося саме так, як про Нього
було написано в Писаннях.
Четвертий онук:
А де Він тепер?
Дідусь:
Він тепер на небі!
П’ятий онук:
І що ж він там робить?
Дідусь:
Він заступається за нас, щоб кожний, хто ввірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
Шостий онук:
Дідусю, я вірю, що Ісус – Син Божий, наш Спаситель, що Він помер за мене і воскрес для мене, - щоб я мав життя вічне! А я ще щось повинен зробити для мого спасіння?
Дідусь:
Вірити Йому і любити Його! Бог нас перший полюбив так, що дав Сина Свого за нас на
муки, щоб ми по вірі в Нього були спасенні.
Третій онук:
Дідусю, ви і ми всі?(обводить рукою, показуючи на всіх присутніх) То ми вже на суд не підемо?
Дідусь:
Хто вірить в Сина Божого, той на суд не приходить – так написано!
Шостий онук:
Я чомусь не розумію, який зв’язок між ягням, що печеться і Сином Божим Ісусом Христом?
Дідусь:
Ось це ягня, що печеться, символізує Сина Божого, якого в Святому Писанні названо
Агнцем Божим, бо на Нього Бог поклав весь тягар гріхів всіх людей всього світу, і Він
Страждав за нас всіх!
Шостий онук( показує на ягня і каже):
Я пригадую, як ви його різали, як воно кричало і як річкою текла з нього кров, то й їсти не хочу! Дідусю, а з Ісуса також так дуже текла кров?
Дідусь:
Так. Там, де Його катували, і весь шлях на Голгофу, де Його розпинали, - все
було полите Кров’ю Ісуса – це плата за наші гріхи.
Шостий онук:
Якщо я вірно зрозумів, то ми смажимо ягня на спомин про те, як за нас страждав наш
Господь Ісус Христос – Агнець Божий!
До розмови приєднується Павло – син дідуся:
Вірою ми приймаємо цю Святу жертву. Написано, що вірою праведний жити буде і що нема іншого імені під небом, яким би ми могли спастись!
Другий онук:
Тату, а звідки ти це знаєш?
Павло:
Від твого дідуся і від мого. Отож, пізнаймо нашого Спасителя Ісуса Христа. В Його Крові життя. Він – наш щит, наше спасіння!
Син Петро:
Чуйте, браття, хто де є:
Благодать нам Бог дає
В Сині Господі Христі,
Що здобув Він на хресті!
Всім дає нам без платні!
І умови всім одні:
Примиріться з Богом вже!
І залиште все чуже,
Що не Боже, не Його –
Не тримайтеся того!
Лиш Ісус спасає нас,
Покриває Кров’ю й вас!
Жертву ви Його прийміть
І з Ісусом лиш ходіть!
То є пропуск наш у рай,
Ось ти, друже, вибирай!
Всі дружно прославили Бога: «Алілуя! Алілуя! Алілуя! Амінь!»
Дідусь:
Отож, дорогі мої, написано: «Наша Пасха – Христос за нас в жертву принесений». Ми обмились Кров’ю Ісуса, освятились, оправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога!
Павло:
Прийміть Ісуса в своє серце, щоб Він там жив, бо хто злучається з Господом, стає одним
Духом із Ним. Ісус Христос поселяється в нашому серці і ми стаємо з Ним одно – так написано в Слові Божому.
Дідусь:
Нема потреби когось просити клопотати за нас перед Господом, коли Сам Спаситель в нашому серці, любить нас і чекає спілкування з нами. Сам Він просить, щоб ми віддали Йому всі наші проблеми, і він їх вирішить Сам.
Павло:
Бог же Господа воскресив із мертвих, воскресить і нас Своєю силою!
Пісня:
Величаю я Бога чудес!
(мелодія серця)
Руки до неба здіймаю,
Сподіваюся, кличу, Ісус!
Кожен день я тебе виглядаю.
Славлю Господа я і молюсь.
Приспів:
Хай святиться Ім’я Твоє –
Алілуя - летить до небес!
Віддаю Тобі серце своє,
Величаю я Бога чудес!
В серці без Тебе пустеля:
Камінь і спека, мертва трава.
Я - Твоя, Боже, оселя!
Ти – водиця цілюща, жива!
Приспів.
Красна весна солов’їна,
Мій Спаситель, з Тобою прийшла,
Щастям мене напоїла
І пустеля моя зацвіла.
Приспів.
Вірш: ДАР СПАСІННЯ У ІСУСА.
-Де знайти Тебе я можу,
Вгамувати біль і тугу?
Тож, скажи мені, мій Боже,
Хай не ходжу я по кругу.
-Ти залиш свої дороги,
Повернися до Ісуса,
Не шукай там допомоги,
Де не Я, а людська участь.
Сумнів хай тебе не мучить,
Бо людське не вище Бога!
І людському хай не учать –
Через Кров Мою дорога!
Поспішай і не барися,
Дар спасіння у Ісуса!
Ти прийми його, омийся,
Я до тебе обізвуся!
Станеш ти навіки вічні
Вже Моїм любимим сином!
Поспіши! Дні скоротічні,
Дорога моя дитино!
Всі заплескали в долоні і прославили Бога: «Ісус, хвала Тобі, любов і честь!»
Дідусь:
Нумо, діти, веселіться, у танок мерщій беріться !
(Дії в хороводі прості, з притупуванням і радісними вигуками):
- Христос воскрес! Христос воскрес!
Всі разом: «Істинно воскрес!»
- Хвала Йому, любов і честь!
Всі разом: «Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Хвала Тобі, Спаситель наш Ісус!
Всі разом: « Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Несемо дар – хвалу із уст!
Всі разом: «Алілуя! Алілуя! Амінь!»
- Твоє Святе Ім’я, Ісус, хай славиться завжди і всюди навіки!
Всі разом: «Амінь! Амінь! Амінь!»
Один із братів (звертається до всіх інших присутніх) :
Нумо, браття українці,
Господа вітати!
Коломийки верховинські
Будемо співати!
(Колектив вибирає сам спосіб виконання.)
Заспіваймо коломийки, любі верховинці.
Хай же радість цю почують усі українці!
Ой, заграйте, музиченьки, на всю Верховину,
Бо воскрес Ісус - Господь наш тай на третю днину!
Як пророки те казали, так усе ся стало –
Молодеє Його тіло тай за нас страждало!
Він узяв усі провини і гріхи всі наші,
Та прокляття споконвічні, ворога поправши!
Ой, співайте, веселіться, всі Божії діти,
Боже Ім’я величаймо у цілому світі!
Бо в Ісусі нам спасіння і більше ні в кому!
З Ним прийдемо ми до неба – до нашого дому!
Ви просніться, схаменіться тай співайте з нами,
За Ісусом поспішайте, а не за байками!
Як будемо лінуватись, Бога не питати,
Не прийдемо ми до неба – до Отчої хати!
Мий же очі водицею та очисти вуха,
Щоб ти Боже Слово бачив і в пошані слухав!
Для Ісуса відкрий серце, запроси там жити,
Перестань уже нарешті ти бовванам служити!
«Алілуя!» всі співаймо. Алілуя Богу!
Станьмо всі уже, нарешті, на Божу дорогу!
Прославляймо і хвалімо Господа і Бога,
Бо в Ісус нам спасіння – у вічність дорога!
Дякуй Богу за Кров Його на святій вечері,
Бо вже скоро благодаті закриються двері!
Поспішай, мій любий друже, та вже не барися –
В Крові Божій Ісусовій дочиста омийся!
Не ввійде у Царство Боже тай ніщо нечисте,
А Ісус наш дарував нам святості намисто!
Алілуя, алілуя, алілуя Богу!
Лиш у Біблії знайдете до Бога дорогу!
Всі повертаються на свої місця.
Вірш: « Усе в Христі Ісусі».
Для нас усе в Христі Ісусі
Є в небесах і на землі.
Скажімо: « Ні!» усім спокусам -
Чуда побачимо тоді
В житті, в серцях і у достатку,
І де торкається рука.
І буде все у нас в порядку,
Коли Ісус ввійде в життя.
Він зацарює в нашім серці
І стане Господом в усім.
Лиш Він оживить всіх із мертвих –
Хутчіш серця Йому несім!
Він їх наповнить миром, щастям,
Зіллє любов святу Свою!
Не зможе ворог більше вкрасти
Щасливу будучність твою!
Ніхто не зможе описати
Те милосердя, благодать.
Спіши сам Господа пізнати
І в благодаті пробувать!
Дідусь:
Дорогі мої діточки і онуки, давайте схилимо голови в спільній молитві. «Дорогий наш Отче Небесний, дякуємо Тобі за Ісуса Христа – Сина Твого Єдинородного, Господа і Спасителя нашого, за велику любов і милість, що Ти дав нам спасіння по милості Твоїй – по благодаті в Христі Ісусі через віру в Євангелію Ісуса Христа й піклуєшся про нас і охороняєш нас від зла. Дякуємо, що Ти зібрав всю нашу родину живою і здоровою за цим святковим столом. Дякуємо Тобі за життя і здоров’я, за сонце ясне, за мирне синє небо, за те, що Ти щоденно пробуджуєш нас зі сну,наповнюєш силою і мудрістю Твоєю, навчаєш, захищаєш і ведеш нас Духом Твоїм Святим. Дякуємо Тобі, що Ти наш Бог – Один Єдиний! Поклоняємося Тобі, Богу Одному, Живому, Святому, що створив небо і землю, і все, що на них! Тобі, Володарю неба і землі - нашому Господу Богу, вся честь, слава, хвала!
Дякуємо Тобі, люблячий наш Отче, за всі ці щедрі дари, що Ти послав нам. В Ім’я Ісуса Христа благослови і освяти цю їжу, щоб вона була нам на користь, а Тобі на славу!
В Ім’я Святе Ісуса Христа просимо і дякуємо Тобі! Амінь!»
Всі сказали: «Амінь!» ( дружно почали займати місця за столом).
Завіса закривається.
Перед завісою залишився Павло.
Павло:
Хай всім вам щастить! Будьте благословенні! Прийміть Божий дар –
спасіння, яке чекає на вас! Ісус Христос заплатив за нього Сам, приходьте і беріть без плати, без грошей – даром!Вірте в Євангелію Ісуса Христа,кличте Господа Ісуса в своє серце, щоб Він став Господом вашого життя на завжди! Поспішайте, не баріться, час бо близький! В будь-яку мить можуть двері закрити – тоді буде вже пізно!(Помахав всім рукою) До зустрічі на небі!
Присутні відповіли: «Амінь!»
Галина Яхневич.
ID:
650631
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 10.03.2016 22:50:57
© дата внесення змiн: 10.03.2016 22:50:57
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
