Вуста твої, медово-п"янкі, потонули в трояндових пелюстках моїх,
Застигли густим медом цілунка... в незбагненній небесній таїні на зорі,
В потоці чарівних флюїдів весни, яка вже бринить для закоханих всіх,
Розливається хмільно-прянно по тілу, торкається серця в шепоті вітрів.
Та для душі ще дуже мало, розстібнутих гудзиків ванільного неба,
Потоків сонячної прани...вона хоче розмаю, полинути до раю,
Купатися в серпанку на хвилях кохання, а не в згубному трунку пекла,
Слухати сонети солов"я в зелених дібровах, гаях...Я так воскресаю.
В обіймах рук твоїх сильних, я тремчу, колотиться серце, десь, всередині,
Плавиться мед , стікає лавою в кожну клітину й немає тієї сили
Щоб протистояти потоку...він несе...і не видно барв , а тільки тіні...
Люблю! Насолоджуюсь обіймами й цілунками ...Які ж то миті красиві!
Ловлю ці миті в травах росяних, у веселці, після дощу, у кульбабі
Сонцеосяйній на моріжку, в духм"яному бузку, у всьому, що й не осягну,
У м"яті, в любистку, в дзвіночках конвалії, в зеленокосій вербі...В собі...
О, Боже! Як я тебе люблю за цю красу, за весну, за цю казку чарівну!
*******
Анімація
http://supergif.do.am/load/povsednevnaja_animacija/vesna/vesennij_poceluj/2-1-0-29154
Вірш є, Наталю! Оригінальний, чомусь без ритму (так задумано?)... Я про інше (тут уже робота Зангу: неба-пекла; кульбабі-вербі...), коли автору делікатно натякаєш, що прислівники то: надворі(не на дворі), навесні (не на весні)..., не звертають уваги, не відповідаючи на делікатний натяк, але вже не заходять або вишукують блохи в твоїх віршах... Не дружба то! (Благо, що в ще в чорний список не заносять... А буває й таке! Гляньте чорний список Занга! А він же корисну справу робить: виправляє помилки в учнівських диктантах!), А один шанований мною поет навіть розмову за телефоном обірвав, покинувши слухавку! А ми ж тут всі учні, а не класики, як дехто тут себе таким вважає! Відтак і плачу, Наталю!
Можливо праві Неба-пекла-просто слабка рима, кульбабі-вербі виправила, а ритм є 22-23-22-23...Занг редактор Я теж в багатьох бачу похибки...Можливо й Ви на мене сердитесь, що зробила зауваження?...То й написали про мої помилки У мене такий стиль написання віршів, він тільки мій, а не під Шевченка, Костенко...Ахматову, Єсеніна, як інші пишуть
Я читаю вірші любимчиків Занга і бачу купу помилок, які він не бачить...він хвалить вірші без ритму або без рим...не білі й не верлібри інколи він дає зауваження іншим авторам , які я перевіряю в словниках...і він помиляється Можливо в листах потрібно писати. Я так іноді й роблю, а Вам, чомусь не написала