Струс мозку, тіло
І пахне чітко ніччю
Яке кому там діло?
Чому всі лізуть вічно?
Я зовсім не ховаюсь
Але від поту нудить
Я в собі зачиняюсь
Іду в нікуди…
Триклятий телевізор
І шоу душ-падіння
В словах душевний мізер
І пустота в творіннях
Де вихід? На клавіатурі
У формулах, паролях
Кіно, літературі
У соціальних ролях
У матрицях, біномах
До біса все… здаюся
Сидіти буду вдома
Візьму нап’юся
Ми лишні, точно
Експеримент невдалий
І створені порочно
Кими стали???
Я буду тут
Мій пульс, знак світу
Моїх розпук
Маленькі діти…
дякую 
