|
(зліва оригінал)
её не надо звать .... Нам кликати Її нема потреби,
и гнать..... Ні гнати геть, ні дослухатися,
не надо слышать.... Ні чути…
или слушать..... Вона приходить вчасно, коли треба,
она приходит Щоб зняти з нас важкі тілесні пута…
нас спасать...... Вона у нагороду нам дається
сумев наш тайный зов За наші перепетії життя,
подслушать. Коли вже без натхнення серце б’ється,
за жизнь в награду Коли уже немає вороття
нам дана Туди… де нам чогось іще хотілось,
когда уже... Де не байдужими ми ще були,
не интересн0.... Де било, як фонтан, бажанням тіло,
ничья судьба.... Де знали ми по чому, що, коли…
ничья вина.....
ни визуально....
ни словесн0.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мой возраст.... Мій вік мені болить нестерпно,
это страшная болезнь.... Поезією лиш його лікую.
её стихами... За словом Вік я подих Смерті чую…
подлечить... Вві сні ж від пристрасті і досі терпну.
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
...............................................................
Я не умру.... Я не помру, я вийду погуляти,
За мною надто вам не варт ридати.
Я выйду... Я жив, як міг, я дарував тепло,
Дівчат кохав й мені від них було…
погулять.... Писав вірші (пісень є, навіть, пара).
Любив життя, хоч не літав за хмари.
по мне не надо плакать.... Мав судження своє про демагогів,
и стенать... Сам друзів вибирав, кохання і дорогу.
У світі ні про що не жалкував,
Я жил как мог.... Що мати міг, те я хотів і мав.
как мог тепло дарил... Я Всесвіти для себе будував
І в них кохав, кохав, кохав…
любил деФчёнок... Я дякую, що мав любов навзаєм…
Ми ще зустрінемось…
Мовчіть, я вас благаю…
и любимым был...
писал стихи....
и даже пару песен....
мой путь по жизни....
был мне интересен...
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя...
я строил личный мир....
и в нём любил...
любил...
любил
спасибо...
за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
ID: 543044
Рубрика: Стихи, Лирика
дата поступления: 11.12.2014 15:05:15
© дата последних исправлений: 19.04.2016 08:51:06
автор: Патара
ID:
669194
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 30.05.2016 13:07:12
© дата внесення змiн: 27.03.2017 23:24:28
автор: Хуго Иванов
Вкажіть причину вашої скарги
|