Дорога родино,
ще одну дитину
прийми й полюби.
Вони з нашим сином,
наче голуби,
як лебідка й лебідь ніжно покохали
й продовжити рід наш щиро обіцяли.
Хороший наш сину,
дорога дитино,
дружину шануй.
Не сварись ніколи
краще поцілуй
з любов'ю і ласкою,
тільки так, синочку,
життя зробиш казкою.
Лєрочка, ти для Богдана
пара та, що Богом дана.
Не бери у свої вуха,
що для тебе я свекруха.
Я на дружбу сподіваюсь,
бути матір'ю для тебе постараюсь.
Свате, свахо, в добрий час
поєднали діти нас.
Об'єднали дві родини,
ще покличуть на христини,
будем часто зустрічатись,
то ж давайте родичатись.
Разом Богу помолімось,
щоб у цей святковий день
Бог їм щастя дарував,
в їх серця любов послав,
щоби наші з вами діти
завжди мали чим радіти.
Чоловіче, не балуй -
за гостями прослідкуй,
щоб по вінця всі налили
і усе до дна допили,
За здоров'я, за удачу,
і за щастя, й за добро...
щоб у наших діточок,
що захочуть - все було.
Очень красивое стихотворение получилось!Широкое, как степи, и щедрое, как славянская душа!Похоже на народную поэму. Большое спасибо за красоту! Мира и Любви Вам!