У мене під вікном цвіли чудові квіти ,
Та осінь їх накрила холоду крилом.
І якось стало сумно і незатишно кругом ,
Чому вже тут радіти ?
Давненько скромні відцвіли мімози
Лиш сумовиті айстри довго радували зір.
І парасольки красувались до тих пір ,
Поки їх також не скосили холодні морози.
Тепер лежать поблеклі сірі квіти
(ще хризантеми в формі , хоч морозець потиснув).
Я вийшов з хати і невесело зітхнув .
Чому вже тут радіти ?
Нічого . Холоди пройдуть ,
І квіти знов весною зацвітуть.
2006 р
