Ти-ворон, як в Аллана По,
Що вивчив одне тільки слово.
Неначе трамвай у порожнім депо,
Все лунає воно знову й знову.
Знаєш ти, що я думаю вголос,
І щоразу ти користаєш момент.
Дуже жаль, що царственний Хронос
До офіри не взяв тебе, як елемент.
Бо здається, вже їде дах
Від твого таки влучного слова.
В тебе вийшло, поселив в мені страх.
Через тебе збідніла геть мова.
Ти із про́клятим "Невермор"
Таки зовсім зведеш мене з розуму.
Влаштував лиш для мене терор,
Відволік від одвічного роздуму.
Про що б не подумала тільки:
Про майбутнє, поточне життя.
Ось ти знову переводиш стрілки
Й перетворює мрії в сміття.
Я стомилась від твого "Ніколи".
Я прошу тебе, чуєш, облиш.
Підпишу проти нас протоколи,
Як тільки ти замовчиш.
Я можу навіть втрати слух
Та й всі інші свої почуття,
Щоб не знати тебе, любий друг
І прожити нормальне життя.
Але лиш чорний ворон ти,
Що знає, де вставити слово.
Та не вийде спалити мости.
Це все точно не випадково.
Дiйсно, гарний вiрш. Вийшли у вас такi життевi роздуми. Справдi, бувае так, що якесь слово або якiсь думки i без сторонньоi допомоги крутяться постiйно в головi i вже набридли, а все одно нiяк не йдуть.
Тiльки от в украiнськiй мовi набагато частiше вживають слово "шкода", нiж "жаль", а також "царствений" з однiею лiтерою "н" правильнiше писати - "Дуже шкода, що царствений Хронос".
Чудна Пташина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за візит та коментар, буду брати до уваги ваші зауваження. Заходьте ще
Чудовий вірш! 5! Мені самому творчість А.По до вподоби. 
Поздоровляю з удачею! 
)
Вийшли у вас такi життевi роздуми. Справдi, бувае так, що якесь слово або якiсь думки i без сторонньоi допомоги крутяться постiйно в головi i вже набридли, а все одно нiяк не йдуть.
