Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: РОЯ: Ні те ні се… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 10.10.2017 - 09:52
хороші побажання і словата ситі ми словами вже по вінця. Не буде змін! допоки булава не буде в патріота УКРАЇНЦЯ! Оксана Р.-Г. відповів на коментар євген уткін, 14.10.2017 - 19:28
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Допоки ще кується булава, А кожна друга хата-вата скраю, Шукаймо порятунку у словах І єдністю карбуймо шлях до раю! ![]() ![]() ![]() ![]() Щиро вдячна Вам! ![]() ![]() Оксана Р.-Г. відповів на коментар Ліна Ланська, 25.09.2016 - 14:23
Приємно, що вподобали! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() kalush, 07.08.2016 - 22:47
Дуже мудро. Я давно не читав подібного.Молодець! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Колись і я над цим задумувався: Чомусь життя суцільна сцена: Обман і фальш без міри. Один мов клоун на арені, А той не знає міри. Комусь дають трагічні ролі, А хтось є майстер фарсу, Одним вік мучитись від болі, А інші наче з Марсу. То хтось комедію ламає І дурня з себе корчить, А інший щось на думці має І тільки носа морщить. Хтось по природі непривітний І сам себе картає, А хтось жінкам дарує квіти, Та успіху немає. Той заздрісний, а той – пихатий, Комусь схилилось небо, Тому лиш дай покерувати І більшого не треба. Злодії, лицарі, повіси ... А що робити далі? Піти самому за куліси, Чи залишитись в залі? Як бути? Чи піти, чи сісти, І, на кінець, в останнє Собі самому відповісти На вічне запитання. РОЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вельми вдячна за Вам за увагу та змістовний відгук! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() A.Kar-Te, 05.08.2016 - 09:05
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() РОЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай, Боже! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Світла (Імашева Світлана), 05.08.2016 - 03:47
Сумна правда про нас. Чудово написано ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ганна Верес (Демиденко), 04.08.2016 - 21:10
То як нам бути? Вірити кому?..Просякла люттю кожна крапля віри... Сини на батька кидаються звіром І каркають... прокльони у пітьму... Невже ніщо наш дух не протрясе?.. Дуже важливі рядки. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |