Не Бог створив світ, а світ створив Бога.
Кожному свій, подекуди й кілька.
Сліпо задурені, аж до знемоги,
повикидали із мізків фільтри.
Ласо смакуємо тисячоліттями
вбивчу брехню, лише кожного разу
щось вирвуть з контексту, і для розмаїття
впишуть в казки свої вигідні фрази.
Вживлюють монстра в свідомість глибоко
і кажуть, що це — непохитність віри.
Й ті, хто це робить — сидять десь високо,
допоки всі ми́ стоїмо на колінах.
У темних кайданах півмертва мораль,
у неволі наказів кому́ і як жити.
Небачені янголи, пекло і рай
так легко нас змушують комусь служити.
Служити, щоб жити. Жити, щоб вмерти.
Щоб Бог-шизофренік впустив в своє царство.
Живі повчають життю після смерті.
Не дивно? Приведене в культ шарлатанство.
Та людство прокинеться, пізно чи рано.
Та як все це станеться? Мені все одно.
Тому що бажання пізнати незнане
завжди рухало світом й вперед нас вело.
