Я читав твої вірші,
(А на язиці крутились чужі рими),
За вікном у мороці снували стомлені повії,
Відпрацювавши одну, а то й по дві зміни,
Вертали додому тіла спітнілі.
Поряд їхав трамвай –
В моєму вікні легенько побряскували шибки,
Я читав твої вірші повіям,
Й вони слухали їх залюбки.
Я читав твої вірші пошепки,
Шум міста почав стихати,
Мене зводило з розуму те,
Як ці кралі уміють слухати.