Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: БАТЬКІВ САД - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталі Калиновська, 09.10.2016 - 21:46
А пам’ять ходить ще по саду,Тепло і біль – свята обитель... Дуже гарний вірш! Написано душею... Шостацька Людмила відповів на коментар Наталі Калиновська, 09.10.2016 - 22:24
Щиро вдячна за коментар.
Людмила Пономаренко, 09.10.2016 - 20:31
"А пам’ять ходить ще по саду..." Як же зворушливо звучить кожний рядочок Вашого вірша - з теплом і болем...
Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 09.10.2016 - 20:55
Рада,що мені вдалось передати свої думки так,що їх підтримали поети.
геометрія, 09.10.2016 - 20:21
Гарно, Людо! І мій тато посадив сад, та на жаль нам війна його спалила,залишилися лише 2 величезні яблуні, але і їхї уже немає...
Шостацька Людмила відповів на коментар геометрія, 09.10.2016 - 20:53
Скільки сумного і болючого від війни...
Дмитро Кiбич, 09.10.2016 - 20:13
Гарний вiрш, Людмило. Дiйсно, люди, якi своею працею створили сад, залишають за собою добру пам'ять у майбутнiх поколiнь.Тiльки от у вас у 19 рядку - в украiнськiй мовi набагато частiше вживають слово "сяяли", нiж "сiяли". Може вам у цьому рядку змiнити слова мiсцями - "Тут сяяли рос кришталi". Шостацька Людмила відповів на коментар Дмитро Кiбич, 09.10.2016 - 20:52
Дякую Вам,Дмитре,за щирий відгук. Люблю Ваші поради,сьогодні посперечаюсь.Слово "сіяти" рівноцінне "сяяти".В поезії класиків зустрічається досить часто.
ТАИСИЯ, 09.10.2016 - 18:03
И это прекрасно! Людмила! Про батька- Вы Достойные нашли слова!Его сад - это действительно светлая память.... Трогательно! Шостацька Людмила відповів на коментар ТАИСИЯ, 09.10.2016 - 18:35
Спасибо,Таисия.Как много он теперь значит.
|
|
|