«Запечене яблуко – осінь»
Запечене яблуко – осінь
Останній нектар п’ють ще оси
Все золотом вкрито – так гарно
На літо чекати нам марно
Кришталь – виноградні це грона
Наповнені соком – прозорі
І сяють яскраво – мов зорі
Кольє із рубінів – червоне
Буяють в саду хризантеми
Яскраво – веселка в садочку
Нові вони створюють теми
І пишуть поети – поеми
Сплітають слова у віночки
Горіхи довбає сорока
На дереві прямо, й стрекоче
Хазяйці від того – морока
Але, проганяти не хоче))
Рясніють плодами ще груші
І яблука пізніх сортів
Останні деньки тепла й суші
Так Бог повелів й захотів
Ранкові холодні вже роси
Хоч сонечко гріє ще вдень
Та що ж ви хотіли – вже осінь
Птахам відлітать до морозів
Бо змерзнуть в них ніженьки босі
Лиш щебет прощальних пісень
Це осінь – природа на зламі
Зима тут зустрінеться з літом
І будуть трагедії й драми
Свя́та́ урочисті і храми
Застеле зима килимами
Замерзнуть дерева і квіти
Ранкові холодні вже роси
Хоч сонечко гріє ще вдень
Та що ж ви хотіли – вже осінь
Птахам відлітать до морозів
Бо змерзнуть в них ніженьки босі
Лиш щебет прощальних пісень Краса осіння, неперевершена!
