Сашко Липінському з Айдару присвячую.
Ввечір. Прохлада корисна
Сиджу та лускаю горох.
Зірки мов намисто.
Місяць зійшов на город.
Вітер колише трави
десь відгунулась сова.
Ввечері стільки прохлади,
що кружиться голова.
Гляну на небо- тиша
А десь у Країні моїй
вітер трави колишить
на міінй стежці кривій...
Десь заховався снайпер
куля чекає душі...
і от такая прохлада
смерті чекає у ночі.
що з нами сталосся, браття
кругом пішла голова.
до нас давно завітла
із сусідів війна.
Зорі - вони як намисто
браттів моїх, вояків
бо Україна. якк звісно
з ними стає з колін.
Ми помятаємо, дузі
що у цей час у ночі
ви бороните Країну!
Вдячні
...........за це
....................Вам!
...........................усі....
СБ
