Там де сонце за гори сідає
І бурхлива річечка біжить.
Тут голосно трембіта лунає
Та й пісня її весела звучить.
Карпати, зелені мої Карпати,
Українська ти перлино моя.
Карпати, високі мої Карпати,
Гори високії, та квітучі поля.
Де гоцул сопілкою вигравав,
Бойко на дрімкою дримбітав.
І лемки також не горювали,
Коломийку весело танцювали.
Карпати, рідні мої Карпати,
Життя мого чарівная мить!
Чому тепер пісня ця не лунає?
А сопілка так сумно звучить...
Карпати! Рідні мої Карпати!
За кращу долю я помолюся.
Перед Богом на коліна стану
Та й низенько йому вклонюся.
Попрошу щастя і гарної долі,
Для України, та нашого краю.
Для Сходу та Заходу злагоди,
Порозуміння для нас-спитаю.
Карпати, рідні мої Карпати,
Життя мого ви чарівная мить!...
Чому так рідко уже пісня лунає,
І мелодія скрипки сумно звучить?...
. 
