Уночі не вовк і вдень не господар
Де твого я десь тут, чи там володар?
Де дух твій вільний та сумний
Що мабудь трохи неземний
Бере початок,відлік існування?
Чи знаеш ти що під зіркамы
Ми не окремо а квітками
Одного поля ягоди не спілі
Та зацвісти ще не умілі
За планом,чорт зна що..
Одне у всіх одне питання
Чі маєм своє існування
Чі хтось давно на білому листі
Придумав різні ноти ті
Які ми граєм..
Гадаю відповідь проста
Та є вона у ста із ста
Та от біда і лихо теж
Немає чварам темним меж
І сунем ми на осліп..
Давай побачімо цей світ
Не дупою,а сердця від
І скажем досить так гойдатись
Бо далі край,йдемо ламатись
І крик душі вгамує кожен свій..