А я стою одна на розпутті;
Не знаю, яку з цих доріг обрати…
До тебе не повернуся назад!
Цього ти можеш більше не чекати.
Хворіла довго. Та хвороба – ти.
Ти мов інфекція, яку я підхопила!
І кожну ніч приходив в сни мої;
В думках. Цілодобово. Всюди...ти!
Залежною була від тебе! Чуєш?!
Ти з розуму міг звести поглядом одним!
Та, дякувати Богу, все минуло:
Звільнилася від сильних чар твоїх.
Коли не любиш – наче серцю легше.
Але навколо інше все якесь…
Нове життя вже почалось без тебе,
А в тебе твоє почалося десь…
Можливо почуття ще є в душі далеко,
Але такого, як було, кохання вже не буде.
Без тебе стало порожньо, але так легко…
Я дякую тобі за все, що з нами було.
Була залежною від тебе! Чуєш?!
Але нове життя без тебе почалось…
Колись одним лиш поглядом ти з розуму міг звести,
А зараз все змінилось. Помінялось. Ось…
А я стою одна на розпутті;
Не знаю, яку з цих доріг обрати…
До тебе не повернуся назад.
Цього ти можеш більше не чекати.
