Як інколи хочеться взяти
Так сильно тебе,
Й обійняти за талію ,
Щоб закрутилоь в твоїй голові ,
І ти б відчувала як літають метелики,
І б'ються у животі.
І ноги б твої одразу,
Тай ватними стали ,
Стоятина на них б не змогла ,
Ну я зловлю тебе знаючи .
Ти гори моє і моя біда .
Хоча зрозуміло що мені хочеться,
Самому цих почуттів ,
Спонтаних і небезпечних,
Таких, щоб згадки назавжди ,
Залишились у житті.
І ось стою а ти поруч,
Відстань між нами така незначна
Я відчуваю твій подих ,
Мене тягне до тебе твій п'янкий аромат.
І з собою нічого не зможу зробити ,
Тай навіщо боротись з демоном цим ,
Якщо з тих ти
Без яких не хочеться жити ,
Ти є та яку полюбив.