Ліс дарує осінні гостинці.
Коле пальці шипшина палка.
Тут побудемо ми наодинці.
Траса в місто пішла гомінка.
Тільки я. Тільки ти. Шурхіт листу.
І повітря, як брага , п’янке.
Скільки в осені шарму і хисту,
І яке все в житті нетривке!
В почуттях заблукали, як в лісі,
Не знайшовши доріг і слідів…
Так хотіли віддатися втісі,
Та невидимий хтось не велів…