Ріднесенька моя Вірочко!
.
Ми мали при житті унікальних батьків і я написав від нас маленьку подяку за те, що вони були для нас такими.
.
Рідні мої тату і мамо!
.
Вас немає вже , але залишитесь в серці, як батьки, які було взірцем не тільки серед рідних, але й серед всіх людей в нашому селищі. Ми дуже гордились Вами. Ваша скромність і унікальна доброта передались в спадок і нам.
.
Я щиро дякую Вам за тепло, яке Ви випромінювали все своє життя.
.
Мої батьки були для нас небесний світ,
Я так любив Вас, рідна моя мамо.
Ваш образ в серці житиме багато літ
І в пам’яті, як в Божім храмі.
.
Донесла пам'ять ніжний спогад дотепер,
Як Ти із братом завжди нас купала,
Й від ніжних рук, й тепла Твоїх манер
Душа моя любов все відчувала.
.
Ти героїнею усе життя була,
Й що виховавши шестеро дітей,
У радості від щастя Ти завжди цвіла,
Приймаючи на свята нас… Гостей.
.
За все, мій любий тату, вдячний я тобі
За те, що вчив пройти життя це чесно,
Тепер постійно за Тобою… Весь в журбі,
Зі мною буде образ повсякчасно.
.
Був у батьків моїх прекрасний божий дар:
Спосіб життя, що був завжди безхмарний,
В той час, коли на нас згущалось море хмар,
Швидких порад крок все був так завчасний.
.
Ми у любові між собою всі жили.
Ви толерантні рішення приймали.
Культурою усіх в селі вражали,
Авторитет в людей великий мали.
.
І ми гордились Вами, все своє життя,
За Вашу скромність, і за добру душу,
За те тепло, що Ви давали нам в житті,
Схиливши голову, подякувати мушу.
.
Ваш син Володимир.