Навіщо вони сходяться в тому одному пункті? Навіщо розбігаються знову дороги? Такі чужі. Але є одна. Та, яка веде саме туди, куди повинна.
Вона поспішала. Літак чекати не буде. А ще реєстрація. І так запізниться. Та щось постійно затримувало. Перевірити, скласти, не забути. Стільки дрібниць. Ніяк не відпустить домівка.
Та треба. Таксі вже чекає. Останні приготування і двері зачинено. Назад шляху немає. Що ж так щемить у передчутті?
Ні, не вірить у передчуття. То все дрібниці. Просто хвилювання. Машина, водій вітає. Салон запрошує. Рушили.
‑ На коротшому шляху корки. Поїдемо в об’їзд. – Водій попереджає.
‑ Гаразд.
Так швидше буде. Мабуть. Водій знає краще. Тільки б встигнути.
‑ Швидше, будь ласка.
Авто набирає швидкість. Виїжджає на перехрестя. Світлофор блимнув зеленим оком і на зустріч вилетів джип.
Скрип гальм. Удар…
Перехрестя зупинило гонитву.
