Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Планета Любов і планета Земля - ВІРШ

logo
Відочка Вансель: Планета Любов і планета Земля - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Планета Любов і планета Земля

Відочка Вансель :: Планета Любов і планета Земля
Ой, здається, що я знову пропустила. Ниточка, на котрій була прив'язана зірка, що догоріла - впала в Всесвіт. 

Еннадцять еньйонів років моя душа стояла в черзі, щоб потрапити на планету Любов. Енносто років прожила там і набралася досвіду. Тільки... Коли знову у Всесвіт - нічого не пам'ятаєш. 

Тепер я сиділа на лавочці в небі і чекала черги, щоб жити на планеті Земля. Це треба було набрати ельйон обіймів Ангелів. 


Та це ще не все. Треба було підписати договір, що ти в змозі все забути. 
Як?! Ну чому так?! 
Я ж стільки всього знала. Таких простих речей, що в них перестає вірити земна людина. Я знала навіть те, що моя віра зможе мене навчити літати! І не тільки в снах! 


-Ти готова? - старий Янгол тримав в долоньці крапельки дощу. 
-А це для чого? 
-На всяк випадок. Щоб загорнути душу. Щоб вона не була пошкоджена, коли опуститься на землю. 

Душа була загорнута в сім краплинок. Де вона опиниться? Цього я не могла знати. 
І ось я на Землі. Те, що там у Всесвіті менше, ніж еньйонна часточка миті - тут розкладено в смішні хвилини, дні, місяці, роки. 

Там, із Всесвіту я завжди дивилась на дитину, що торкається метелика, хлюпається в річці і морі. Я хотіла заздрити. Тільки там, у Всесвіті, я завжди була щасливою. Настільки, що забула, що можна бути і нещасливою.Вірніше, там не дозволялось навіть сумувати. 
Тому моя душа так хотіла на планету Земля.  Де ходили справжні люди, танцювали від щастя і проливали сльози від болю. 
Справжні сльози я ніколи не пробувала у Всесвіті. А тут, на планеті Земля, їх було багато. 

Я забула, що предмети - це крихта, якої немає. Предметів може не існувати. Це невидимі крихти поділені на пустку. Що ж тоді існує? 
Я ж забула все. Там, у Всесвіті замість піску - перлини. Тільки трохи менші. Діаманти замість каміння. І нікому і в голову не прийшло, що це коштовність. 
Все, що дуже важливо - це думки. Такі смішні космічні Янголята, що літають у Всесвіт і там з ним підписують договір. 
Потім приносять спочатку ідеї і шукають шляхи, щоб все зробити. 

Там видно, що можна все за мить. Та тут! Цілі місяці і роки! І стільки зачинених дверей! І стільки стін! 

Там, у Всесвіті я завжди знала, що все можливо. Якщо я вмію про це мріяти - я зможу цього досягти! Шляхом вибору, перешкод, буду підніматися по хиткій драбині, щоб повертатись знов в те саме місце. І щоб знов починати спочатку. Бо це шлях. Тільки тоді ти живеш. 

Прилітав Янгол. Котрого я вмовила залишити трішки знань для душі. Йому не влетіло. Бо ніхто не догадався, що можна до такого додуматись. 

-Ти живеш тут так довго. Якщо дивитись, що це Земля. Ти пробувала каву, шоколад, посмішку, сльози, обійми. Ніби все, про що мріяла, - Янгол дуже смішно виглядав. Сів на самий край даху будинку  і намахався мене штовхати. 

-Я не спробувала кохання... А це було умовою. Хіба ти забув? 
-А... Що було перед цим? - він показував рукою кудись вниз. 
-Воно ж було несправжнім. Як пояснити? Ти не зрозумієш. Ну... Як спробувати шоколад у філіжанці. А тобі подають... Нічого... Якось так. 

-Ти геть заплутала мене. Що ж. На сьогодні досить, - він залишив пірїнку і хотів йти. 
-А поцілунок? 
І тут на мить забув, що він Янгол. І впав на Землю. 
-Ось тобі й маєш... 

Я дивилась, як він намагався підняти мені настрій. Ніби зовсім не вміє літати. 
-Давай, біжи в будинок. Холодно вже... 
Так дивно. Я навчила його відчувати холод.Ой,а де ж поцілунок?.. 

Я загорнула душу у посмішку. І відчинила двері кімнати. 
А на вулиці ніч з обгорткою справжнього березня. 

ID:  719310
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.02.2017 13:52:42
© дата внесення змiн: 20.02.2017 15:22:35
автор: Відочка Вансель

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Надійка Голобородько
Прочитаний усіма відвідувачами (804)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Яна Бім, 24.04.2018 - 20:21
12 Душевне Ти, дівча angel angel angel angel angel angel angel
 
Серго Сокольник, 20.02.2017 - 22:31
Я люблю Ваше, Відо 16 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: