Робочий стіл, зашмуляне перо
Старий підсвічник воском обігрітий
У вазі вже давно зов’ялі квіти
Їх хтось приніс мені, та це було давно.
Переді мною знайдений конверт
Біленький аркуш, марка і чорнила..
Давно до тебе я не говорила..
Мені було погано дотепер..
Та як завжди, до того як писати
В душі читаєш стільки одкровень!
Не перекажеш все за час, за день,
В листах найтяжче – лист таки почати.
Найважливіше хочу я щоб знав ти:
У плині довгих і коротких днів
Я дякую, що ти мене пізнавши
Прийняв до себе, і в душі зігрів.
Не буду переказувати все
Об’єм не головне, не найцінніше
Я спокійніша, бо ти знаєш те,
Що і для мене є найголовніше.
Пиши мені, я завжди жду листів
Два рази в день дивлюсь поштову скриньку
Сьогодні не прийшов, - стою сумна хвилинку
Я знаю прийде він за кілька днів… !
