Старенький лев
Утомлений віками
Грає все тихіше
Вулицями міста
Мелодію свою.
Та хоче все ще
Зустрічати сонце
Під звуки джазу.
Де ж вони колишні?
Чи утекли усі?
Ні. То все метушиться
Трамвай важкий
Наповнений металом
І спогадом солодким
Іще дзвенить по колії.
І зупинитись годі.
Скидає втому
Як важку броню
Старенький лев.
Ще не час
Весна крокує містом.