Душа – розгортка…
Відкрита фіранка
навстіж…
Сповна довіри…
Гостинна… Щира…
Поплачеш !…
У жар любові -
Підкинуть сирого
хмизу.
Наколобродять…
Підмісять бруду
валізу…
А ти – сердешна,
Світлом рядишся
чистим.
Все пробачаєш…
Весь біль до землі
падолистом…
А ти – тендітна,
Рани в бинти
пеленаєш.
Скажи , навіщо,
мов Фенікс щораз
воскресаєш?
Душа – розгортка…
Відкрита фіранка
навстіж…
Сповна довіри…
Гостинна.. Щира..
Плачеш…
Тетяна Купрій, 2017.