…
А все починається з задуму.
Прогнозу - Так може бути.
Ми з ним у вітальні сядемо
Сказати, щоб не почути.
І чай буде вмить холонути,
Мов піт від миттєвих ідей.
Шаа!
Він таки крапає.
"Тронута", -
Сказала б моя гейша.
Отак псується поезія -
Із думання під ногами.
Він стукає в двері,
Ллє повні корита.
І жодна моя претензія
Не претендує
Це дійство змінити.
Хіба описати
На сирому папері.
Ніби нічого досі не мав,
Втикати в холодне вікно,
Загубити в мені мене,
Ловити мокрих гав,
Чекати, коли сонце визирне
І скаже: дощ, ти задовбав!
