Кидай рукою привіт світилу,
І у очах щоб світилось щастя.
Щастя, наповнитись дасть вітрилу,
Щастя ,забрати яке не вдасться.
Сили не стане у цього світу.
Голодом вже не злякать чи боєм.
Браму зламаєш на ключ закриту,
Всюди пройдеш, як ідеш за своїм.
Рушиш закони рядами літер,
Міст запалають порочних вежі.
Іскри повсюди розносить вітер,
Всі перешкоди згорять в пожежі.
Опіум щастя повітрям стане,
Грітиме краще тепла світила.
Плавно, неначе течуть бархани,
Закутки ніжність наповнить тіла.
