Канони і забобони
Наше життя багате на події,
які нам Доля несподівано несе,
а я віршую заповітні мрії,
в них сподівання і мої надії,
пишу експромти та віршовані есе.
Я знаю, есе має бути в прозі,
в мене чомусь складаються вірші,
вони мені як друзі у дорозі,
відмовитись від цього я не в змозі,
вони мені так більше до душі.
Хтось може скаже:
- Ну, що візьмеш з невігласа!
Порушує всі принципи й канони!
Однак, без сумнівів,
все змінюється з часом,
старі канони зараз майже забобони.
Якби лишались непорушними канони,
то ми сиділи б у печерах по цей час,
давно в минулому усі старі закони,
які даремно стримували нас.
Вже, і не раз, довели дилетанти,
що часом і не знали про закони,
що й серед них є визначні таланти,
і заборони часом просто забобони.
Згадаємо усім відомий приклад,
у сфері будівництва кораблів,
що не святі горшки ті ліплять.
всім « профі », дилетант довів.
«Ковчег», збудований до нашої ще ери,
прийшов до берега, втіливши Ноя мрії.
«Титанік» будували інженери,
жаль потонув, не справдивши надії.
Той Ной був неабияким талантом,
«Ковчег»,разом з синами збудував.
Немає сумнівів, був дилетантом,
як будувати кораблі навряд чи знав.
Та користуючись порадами від Бога,
за кроком крок, «Ковчег» той збудував,
і хоч важкою до мети була дорога,
всіх від біди страшної врятував.
Не бійтеся порушувать канони,
з дрібних порушень починається прогрес,
от були ідоли, тепер самі ікони,
десь у минулому величні пантеони,
усіх Богів переселили до Небес.
Якщо важка трапляється Дорога,
її долаючи, чекаємо чудес,
та уповаємо тепер тільки на Бога,
просимо допомоги у Небес.
Знов за рядком рядок, за словом слово,
про сенс Буття, що Доля нам несе,
все викладено ніби поступово,
от знову склалося віршоване есе.
ID:
736857
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 07.06.2017 10:45:02
© дата внесення змiн: 07.06.2017 10:45:02
автор: Harry Nokkard
Вкажіть причину вашої скарги
|
