Романс із телесеріалу "Дні Турбіних" "Грони акації..." /Переклад з російської на українську мову
Слова Михайла Матусовського (1915-1990),
музика – Веніаміна Баснера (1924-1996).
Целую ночь соловей нам насвистывал.
Город молчал и молчали дома.
Белой акации гроздья душистые
Ночь напролет нас сводили с ума.
Сад весь умыт был весенними ливнями.
В темных оврагах стояла вода.
Боже, какими мы были наивными?
Как же мы молоды были тогда.
Годы промчались, седыми нас делая.
Где чистота этих веток живых?
Только зима да метель эта белая,
Напоминают сегодня о них.
Только зима да метель эта белая
Напоминают сегодня о них
В час когда ветер бушует неистовый
С новою силою чувствую я
Белой акации гроздья душистые
Невозвратимы как юность моя
Ніченьку всю соловей нам виспівував.
Місто мовчало й мовчали дома.
Грони духмяні акації білої
Ніч безупину нас брали з ума.
Сад був весь вмитий весняними зливами.
Темні яри опинились в воді.
Боже, якими були ми наївними?
Як молодими були ми тоді!
Роки минулись, зробивши нас сивими.
Де чистота отих гілок живих?
Лише зима заметілями білими
Нам нагадає сьогодні про них.
В час, коли вітер бушує завіями,
Як і колись, відчуваю знов я:
Грони духмяні акації білої
є незворотні, мов юність моя.
11 червня 2017 р. м. Київ
Для співу пропонується інтерпретовано-оранжувальна версія:
Целую ночь соловей нам насвистывал.
Город молчал и молчали дома.
Белой акации гроздья душистые
Ночь напролет нас сводили с ума.
Сад був весь вмитий весняними зливами.
Темні яри опинились в воді.
Боже, якими були ми наївними?
Як молодими були ми тоді!
Годы промчались седыми нас делая,
Где чистота этих веток живых.
Только зима да метель эта белая
Напоминают сегодня о них.
В час, коли вітер бушує завією,
Як і колись, відчуваю знов я:
Грони духмяні акації білої,
Що неповторні, мов юність моя.
Белой акации гроздья душистые
Невозвратимы, как юность моя ...
Грони духмяні акації білої,
Є неповторні, мов юність моя.
12 червня 2017 р. м. Київ
