Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Дністран: Де ви, коні мої? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 13.07.2017 - 16:12
Гарний, цiкавий вiрш, Оксано. Та може героiнi так журитися i не треба, може вона ще знайде тих коней або хоч коника малого, лоша. Хоча, дiйсно, у багатьох людей до навколишнього свiту зневажливе ставлення, он, Чорнобиль один чого вартий, теж у тих лiсових краях знаходиться. То ще згадалася пiсня Вiктора Салтикова, ну, якщо мовою оригiналу:Кони в яблоках, кони серые Как мечта моя, кони смелые Скачут, цокая, да по времени А я маленький - ниже стремени. Тiльки от може вам, аби яскравiше звучало, 4 рядок трохи змiнити - "Новi паростки пнуться у небо настирно й нiжнiш". Оксана Дністран відповів на коментар Дмитро Кiбич, 16.07.2017 - 10:32
Дякую, Дмитре, за відгук. Над зауваженням - подумаю.
Владимир Зозуля, 13.07.2017 - 11:18
увы, всё проходит... но остаются вот такие хорошие, чувственные стихи. спасибо.
Оксана Дністран відповів на коментар Владимир Зозуля, 16.07.2017 - 10:31
Це Вам спасибі, Володимире, за увагу до твору і відгук.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 13.07.2017 - 09:41
Де ж ви, коні, мої скакуни, де той ліс таємничий, дрімучий, замість лісу самотні пеньки - це вандали нам плюнулу в душу...
Оксана Дністран відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 16.07.2017 - 10:30
Діє принцип "Після нас- хоч потоп" Хвилинна вигода - понад усе.
|
|
|