Посеред трощі на “Лісному”,
У перевулочку тісному.
У грязі мафи, речі в сечі,
І очі в дикій порожнечі.
Вцілілі... - плакають “ПП”,
Вночі бульдозєр й їх змете.
Як та холєра в каптурі,
Орда встромила пазурі.
Пригріла мати Хельга звіра,
І славу нашу вбила віра.
А хозарчук убив синів,
Твоїх... і Київ здитинів.
Жирують халики — коти,
І зверху ті ж самі ж.ди.
І не бере їх с.чих втома,
В нас хазяюють, як удома.
Стирчать “ Квадратики,Сільпо”,
Не зазіхне ж на них ніхто.
Не служить влада нам ні мер,
В Печерах злодій шкуродер.
Мечі пора виймати з ножен,
В розрусі Нивки і Святошин...
Лукаве... з церквою — двоглаве,
О де ж ти, Батьку Святославе?
Вставай... й сини піднімуться... усі,
Так важко жити ... на Русі.
А шоб жити тра халиків давити 
Нажаль таке життя... 
