Вишивали вишиванку червоним і чорним,
І завжди воно здавалось чимось неповторним.
В кожнім хрестику є віра і частинка волі,
Візерунки, візерунки, наче голос долі.
Вишивали та співали дівчата з любов'ю.
На війні нам вишивають землею і кров'ю.
Також чорним і червоним, журба і кохання,
Наче відчай і надія, сум і сподівання.
Як життя і смерть, як серце за рідними крає,
Наче мамина рука душу зігріває,
Як кохана притулилась, ніби звістка з дому,
Долетіла і зігріла у краю чужому.
Наче часточка з глибин прадавньої слави,
Роду - племені мого, моєї держави.
Ю. Брайтон
