Є багато припущень куди вони зрештою йдуть,
Є багато надій, які все ж не применшують відчай...
Так і літо збере все тепло у наплічник - і в путь,
Відлетить цей старий і народиться новий місяць.
Є немало світів, в які можу я згодом піти,
Є чарівні світи, що обіцяні дітям у казці,
Та я прийду у той, де будете зі мною і ви,
Яких, очі заплющивши, знову я бачу виразно.
Часові завитки розгортаються в згини століть,
Не злічить траєкторій в безмежних полях варіантів,
В навігаторі серця мого точний курс прокладіть,
Щоби ритміка ваша зустрілась із моїм анданте.
Ну, а поки я тут, і ще літо нікуди не йде,
Сподіватися смію на тиху осінню милість,
Всі можливі майбутні існують водночас уже,
У якомусь із них це маленьке пророцтво здійснилось.
