У різні боки розвела нас доля,
у кожного давно життя своє.
Ми вільні ніби вітер в чистім полі,
та спільне щось усе ж між нами є.
Хоча не разом ми вже довгі роки,
а з пам’яті не стерти все одно
бурхливих сцен невивчені уроки
і радощів яскраве полотно.
Нехай життям бредемо поодинці,
у різних напрямах планетою йдемо,
та долі незабутні ті гостинці
ми в душах і понині таїмо.
Нас невідомо завтра що чекає
і як не склалося б мінливе майбуття,
але свідомість неодмінно нагадає –
не викреслити щастя із життя.
05.09.2017
