Повір папір залишить все, окрім лиця
Я обіцяю, ти допишеш п'єсу до кінця
І все не буде так просто,
Твої слова між ребер так гостро
думки поросли
несвідомі плями
я п'яний
та краще я помру у цім угарі
сценарій
як і все тут переписуй ну
одна із сюжетних ролей
тут моя
стою
лінію гну.
Чому лукавиш?
Пиши ти правду, гірше не представиш...
Давай поставим цей карнавал блюзнірства
Чому від мене вимагаєш звірства?
Давай як у перевтіленню по кафці
Усе почнеться тихо вранці
Розірве шкіру весь у лихорадці
Навколо речі, стіни у божевільнім танці
Тут ти зайшла і я прийшов до себе
У грудях шось шкребе, кричить до тебе
Но це не казка про червону квітку
На мить твій погляд сітка-клітка
І після того я тебе не бачив
Впізнала, знаю, та я тебе пробачив.
