Тато рано йшов до праці.
Це ми з братиком ледачі
Спали до восьми годин.
Тож збирався він один,
До світ сонця піднімався,
Тихо так собі вдягався,
Світло майже не вмикав
Бо нас з братиком кохав.
Так щоранку поголившись
І лосьйоном окропившись
Він до праці поспішав
Бо про рідних пильно дбав.
Тож завжди наша кімнати
Після зборів диво-тата
Пахла гілочками хвої
Від лосьйону. І п’янкої
Додавала нам наснаги
Для майбутньої розваги.
Якось вийшло, що ми з братом
Забажали стати «татом».
Теж прибрались до роботи,
Намальовані банкноти
До кишень порозпихали.
Довго кучері чесали,
Одягалися парадно.
Весело було, відрадно
Нам у «тата» з братом грати.
Тільки якось розплескати
Вийшло в нас аж пів флакона
Гарного того лосьйона.
І щоб тато не помітив,
Що його зробили діти
Ми зеленки додали
І горілки долили.
Та й раніше лягли спати,
Щоб від тата не дістати.
Що ж вже потім нам було!?
Чуло майже все село.
Тато зовсім весь зелений
Із роботи як шалений
На наступний день прибіг.
Бо як тільки за поріг
На роботу він зібрався,
Він же тихо одягався
Й світла зранку не вмикав,
То й не бачив, що вже мав
На лиці оту зеленку.
Що ми з братом помаленьку
До флакона долили
І з горілкою злили.
Тож від тата всі тікали
Чи від страху щось гукали
Як він на роботу йшов.
Поки кум не підійшов
Та в люстерко показав
Який тато вигляд мав.
20.09.2017
