Ще зеленіє клен, пишається,
Бере в полон літньо-смарагдово,
А ясен золотом вбирається -
В дощ листя з нього тихо падало.
Берізка поміж ними мається:
Їй личать так зелені кучері...
А ясен сонячно всміхається -
-Берізко, ми ж уже заручені.
Моє кохання впаде золотом
І ти засвітишся, мов зірочка.
- Мене забудеш - стане холодно
І без кохання, і без літечка.
Я коси ще свої розчісую
Вітрами ніжними, веселими,
В дні теплі й ночі щиро вірую,
Зливаюсь в пісню я із кленами.
...Листочки тихо в ніч шепочуться,
А день їх бавить сонце й вітер...
Вони живуть, їм жити хочеться...
Найщасливіші в цілім світі...
дякую 
