Ірина Вовк. "ТРИ ДИВНІ ДІВИЦІ…" (Віри, Надії, Любові та матері їх Софії)
(30 вересня за церковним календарем -
ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ та матері їх - СОФІЇ)
Три дивні дівиці,
три се́стри-сестриці,
три нитки плели серед поля -
то ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ-лебедиця,
а з ними і вольная Воля...
Три нитки барвисті,
три долі іскристі,
сплітали вродливі сестриці -
три стежки-дороги
упали під ноги
у шовки густої травиці.
Направо підеш -
Красну ВІРУ знайдеш край стежини...
Впадуть білі зорі -
криштальні, прозорі,
у ночі п'янкі, солов'їні.
Наліво підеш -
то НАДІЮ знайдеш край озерця...
Заграє бажання -
жарке, мов світання,
на струнах зболілого серця.
А прямо підеш -
щиру Приязнь знайдеш край дороги...
Луною дзвінкою,
ЛЮБОВ'Ю палкою
опалить тебе до знемоги...
На хвилях ЛЮБОВІ
у трави шовкові
впадеш горілиць обімліло.
А пісня
на чулого серденька
мові,
про Долю розкаже несміло...
- О, Долечко-Доле, скажи, моя ясна,
чи панночка ти, чи небога?...
- Коли в твому серденьку ВІРА є Красна -
до щ а с т я пряменька дорога!
(Зі збірки, що вкладається "Туга за Єдинорогом", 2017)