Відгоріли осінні ватри,
Замерзають озера сині,
А у осені очі сірі
Задивилися в небо хмарне.
Що згоріло з вогнем і димом?
Проминули роки і зливи,
Сірим димом сльозяться очі
Сивим попелом із руїни.
Відпалали яскраві ватри,
Забирали красу осінню
І сховало обличчя сонце,
Щоб не видно вогню заграви.
Тільки осені очі сірі
Невидюче шукають небо
І не бачать садів щедротних,
І не чують волання птаха.
Рознесеться ще попіл вітром
Розповість про усе, що було
Принесе ще листа додому.
Дочекається сіра осінь?
