Прослухала із два десятка чужих віршів,
третина із них була про вірші.
Дві третіх про ніщо значуще для мене.
Захотілось посеред виступу чкурнути додому.
Тобі ж хотілося курнути
чи просто покурити.
Біля кіоску, купуючи кент четвірку звичайну,
ти розказував другу про своє дитинство.
У віці беззубо-безволосого немовляти,
коли твоїм єдиним страхом було впасти,
тебе від халепи рятували хапальні рефлекси.
Ти ловив мамину руку, полонив її увагу,
прикутував до себе і відчував щастя.
Сьогодні ж святкуєш річницю дружби із нею.
Фейсбук каже: ви рік як знайомі.
Мільйонні фолловери схильні вірити
в оновлений статус,
ігноруючи будь який доказ,
що вказує на абсурдність такої віри.
Бо вік то вже зрілий.
Відчайдушно шукаючи мамозамінник,
міцно хапаєш мене за душу.
Я зробивши величезну помилку,
навстіж розпахнула її перед тобою.
Ти наче в камеру схову
притащив туди усі набуті рефлекси,
найсмачніші кулінарні мамині рецепти
і, звісно, коронні жарти, дякуючи яким
друзі вважають тебе дотепним.
Одразу помітно, ти не знавець
романтичних стосунків,
адже тепер боїшся ніколи більше не піднятись.
В такому разі, спробуймо хоч мастурбувати разом.
Це як грати на піаніно у чотири руки -
твій палець, мій палець.
До цього процесу не причетні із минулого інші.
А поки ти куриш,
я дослухаю надокучливі вірші.
