Заколисала осінь те моє дівчатко,
Вже не добудишся уранці на зарядку,
Бо за уроками сидить до опівночі,
Руки ще пишуть, бачать сни вже очі …
Задачі. Приклади. Костенко вірші.
Дві іноземні. Цього менше, того більше.
Таке все різне й так його багато,
А тут ще й загуляв допізна тато …
Прості проблеми завжди недоречні …
Ми забуваємо свої маленькі втечі,
Такі серйозні, такі критичні …
А тут доводиться робити «земні» речі!
Предметів і оцінок так багато.
Де ж тут своє у хаосі впіймати?
Не творчість, і не гра, а біг, чого хто вартий!
Коли ж дитині тій навчитися «літати»?
Впрягти емоції свої
Як швидкі коні!
Справжні емоції –
Це ж хист моєї доні …
Вони летять неначе рання пташка,
Захочуть, стануть вітром собі в полі!
Їм залишатися ув'язненими важко.
Це ж не прості емоції, це ж долі …
Так!В освіті я б дещо переглянула !Принаймі,- обсяги домашніх завдань учням!Діти мають великі перегрузи,що шкідливо для їхнього здоров*я!Вірш про наболіле!Вчимося вдруге,разом зі своїми дітьми!
Реалії життя..Летіти в майбуття не завжди легко...
Такі реалії нашого життя. 
сердечно так.
