…Лапаті сніжинки елегантно, немов балерини, ковзали по промерзлому повітрю, то ніжно торкаючись одна одної, то беззвучно розбиваючись об мокрий асфальт. Підсвічені холодними вогниками денного світла - виблискували та ніжились в променях вуличних ліхтарів, як діаманти, розкидані по дну чистої річки рукою невідомого Робін Гуда.
Двері в палату № 8, Московського інституту дитячої онкології, відчинились настільки тихо і повільно, що медсестра ледь помітила цю незначну зміну звичної їй обстановки.
- Заходьте, тільки тихо - Даринка щойно заснула.
- Як вона?
- Зранку знову почались болі, кололи морфій.. три ін’єкції зробили поки біль вщухла. Пару хвилин назад - заснула. Навіть не було можливості привітати її з днем народження. Як мені її жаль…
- Можливо ви відпочинете поки що - ми і так з чоловіком до ранку тут пробудемо.
- Якщо щось потрібно - ну ви пам’ятаєте: чорна кнопка - чергова медсестра одразу буде тут…
- Так, так… Дякую вам, Олено Володимирівно… Ви нас так виручаєте… Ми з чоловіком цілими днями в пошуках грошей на цю операцію…
- Нічого страшного… Даринка за цих чотири роки нам стала як рідна…
Мати з батьком з обережністю тих сніжинок, що кружляли за вікном, розмістилися в кріслах навпроти лікарняного ліжка Даринки. На білосніжних простирадлах з чорним розпізнавальним кутовим штампом інституту, семирічна дівчинка виглядала справжньою сплячою красунею. Не вписувались у цей цнотливий пейзаж тільки тоненькі сині ниточки, які тягнулись від індикаторів пульсу на зап'ясті і шиї сплячої принцеси до кардіографа, який цинічними високочастотними пульсуваннями невблаганно відраховував останні секунди цього першого, по справжньому сніжного дня народження Даринки…
За вікном, із завидною граційністю, немов у повній невагомості, пропливали мільярди зимових коштовностей, ніжно торкаючись одна одної та вальсуючи, неймовірно красивих та таких різних…беззвучно розбиваючись об мерзлий асфальт…
Дуже гарно,Вікторе! Прошу вас не образитися за пару зауважень: по - перше слово біль чоловічого роду, тому правильно буде "біль ущух",(це у третьому абзаці), по-друге чому це перший такий день народження, адже Даринці 7 років...( це в пердостанньому абзаці).
Віктор Ковач відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені приємно, що Вам сподобалось і вдвічі приємніше від того, що Ви дійсно вчитались, а не просто перебігли поглядом - за це Вам особливо дякую
На рахунок дня народженяя - в тому і вся суть, що це перше день народження дівчинки , під час якого пішов сніг і вона його могла побачити, але не побачила...
А з "болем" будем розбиратись
У мене аж серце стиснулося,коли читала вашу відповідь на коментар, я знаю що таке втрата найріднішої людини, а особливо дитини. У мене виросла сиротою внучка, син мій, її батько, загинув на шахті, коли їй було лише 4 місяці, а коли виповнилось 12 років, померла її мама, моя невісточка,..
Віктор Ковач відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам співчуваю...це не просто красивого слівця, співчуваю щиро