Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ковач: Автограф - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес, 02.01.2019 - 18:40
Летить недопалок надії з іскор горем в воду,Навкруг багаття сподівань Лилея, 09.01.2018 - 11:30
В одиночестве могут быть богатые внутренним миром люди...им не бывает скучно самим с собой...потому , что Они наполнены духовным содержанием...Но всё - таки должен быть рядом тот человек, от которого тепло на сердце,от которого звучит своя, неповторимая музыка Души!!! Глубокий стих, полный внутреннего содержания... Віктор Ковач відповів на коментар Лилея, 09.01.2018 - 15:27
Спасибі Вам за такий глибокий і проникливий коментар! Я з Вами повністю згідний - поруч повинна бути людина саме така, як Ви описали Дякую, що читаєте
Frangipani, 04.01.2018 - 23:41
Вибір, такий вибір. І хотілось би щось сказати, а нема що.Так просто просто так. І спокійно. Мені. Бо все одно? Бо все одно! Але не байдуже. Просто ніяк. На ніяке ніяка реакція) Видих. Дякую. Взагалі, є про що балакати, та нема про що слухати. непогано ніяк Віктор Ковач відповів на коментар Frangipani, 05.01.2018 - 19:37
Під "ніякий" настрій "ніякі" вірші пишуться Спасибі, що прочитали
Frangipani відповів на коментар Віктор Ковач, 05.01.2018 - 20:36
Гарний коментар, і настрій ваш мені теж не подобається.
Віктор Ковач відповів на коментар Frangipani, 05.01.2018 - 22:13
Повірте, настрій в мене чудовий! це був флешбек з минулого...так сказати навіяло ну, що ж вдієш? - вже як написалось
Тетяна Мерега, 29.12.2017 - 08:51
Ви гарно пишете, якось contemporary, якщо можна так сказати. Хоч і про сумне, але хочеться читати ще
Віктор Ковач відповів на коментар Тетяна Мерега, 29.12.2017 - 11:06
Дякую Вам дуже за таку високу оцінку! Мені надзвичайно приємно! А про сумне - це деколи буває, коли думки з минулого наздоганяють Такі собі flashbacks
Тетяна Мерега відповів на коментар Віктор Ковач, 29.12.2017 - 11:13
Ох, які ж знайомі ці флешбеки... без них мені рідко пишеться
Наташа Марос, 28.12.2017 - 22:20
Насправді, самотність... це страшно... Забагато суму - звільніться від нього якнайшвидше!!! Віктор Ковач відповів на коментар Наташа Марос, 29.12.2017 - 03:49
Дякую Вам за такий емоційний коментар Це був просто потік емоцій з минулого - вирішив їх зафіксувати і викласти у вірші
Наташа Марос відповів на коментар Віктор Ковач, 29.12.2017 - 14:12
Ну, Слава Богу... а то я вже запереживала - ПОВІРИЛА, бо ж класно написано!!! Віктор Ковач відповів на коментар Наташа Марос, 29.12.2017 - 15:12
Ще раз Вам дякую! Мені надзвичайно приємно
Пісаренчиха, 28.12.2017 - 20:59
Оригiнальний опис самотностi. Душевний стан змiниться, а вiрш залишиться, i в ньому, як в дзеркалi, хтось побачить вiдображення свое.
Віктор Ковач відповів на коментар Пісаренчиха, 29.12.2017 - 03:47
Спасибі, що прочитали! Цей стан був тимчасовий - це накрили хвилі з минулого
Юлія Сніжна, 28.12.2017 - 19:10
Важкий у Вас,Вікторе,вийшов цей Автограф...Важкий, похмурий,приречений...занадто...
Віктор Ковач відповів на коментар Юлія Сніжна, 28.12.2017 - 19:28
Ви все дуже вірно відчули...приреченість... Спасибі, що читаєте
|
|
|