Але, вижила я! Приходить Час Слав-Волі. Хто м’яко стелить. Не бачуть ні сльози.
І ламало мене…
І зігнуло мене…
Але, вижила я!
В непокорі до Зла!
*
Пройшли сиві замітілі,
Що змітали зграю у тар-тарари.
Приходить Час Слав-Волі,
І піднесе Він Гідність до Гори!
*
Хто м’яко стелить – той підступно б’є!
Хто солодко муркоче – візьме́ у тебе все!
*
На Світі цім є «Точка ЧЕ»
Де зарождає і завершує своє
Марливе щастя (суєта-суєт),
Моя Любов і біль утрат моє.
*
Не бачуть ні сльози, а ні людської крові...
І Бог їм не суддя - бо моляться Паскуді!
