Знову об скелі б"ються ці хвилі
Сонце, за хмари іди! Не світи!
Бо неможливо пройти ці милі
Глибоко в морі знаходишся ти.
Риба не може злетіти до неба,
Птаха не може пірнути на дно
Більше нічого обом їм не треба
Тільки, щоб щастя було, як в кіно.
Так як не може ходити русалка,
Яку у море несе течія
Гірко на березі плаче рибалка
І нездійсненна ця казка моя.
Може, бракує обом лише феї,
Палички помах здійснить враз усе,
Та заважають їм двом ці трофеї,
Які рибалка додому несе.
Дочка Нептуна хвостом лиш махнула
І в синє море собі поплила.
Вона, напевно, все ж гордою була,
Казка для неї як яв не була.
Сидить на березі мовчки рибалка,
Кидає в море дрібні камінці
В морську глибину поплила русалка
Сльози у нього течуть по щоці...
