Коли осінь обриває листя, і дерева надіються на диво,
Для всіх я можу зауважити сміливо,
Кучерява осінь поруч з нами,
Мрійлива, ніжна і вродлива до без тями.
Скажу відверто, осінь не любив,
Але до тих пір, поки тебе я не зустрів,
Зачарувала ти, красою барв своїх,
Я загубився в вихорі очей твоїх.
Неначе блискавка у темряві життя,
З’явилася й пропала, але в серці не згаса,
Ароматом золотого листя, оставила свій слід,
Щось світле й тепле, принесла в мій світ.
І в день, коли збуваються всі мрії,
Не соромся, підніми свої чарівні вії,
І загадай, що серце так бажає,
Можливо ангел все це знає,
Але хочу прочитати це, в твоїх очах,
Щоб зусиль докласти, щоб збувались мрії, не тільки уві снах.
Щоб чарівна осінь, серце завжди зігрівала,
Щоб покровителькою твоєю стала,
Щоб слово смуток, ти забула назавжди,
І завжди хватало сили, до своєї мрії йти.
І чарівні твої очі, щоб не знали сліз,
Якщо хтось образить, завеземо і закопаємо в ліс,
Не турбуйся ні про що у цьому світі,
Щоб очі випромінювали тільки світло,
Твоє призначення – щасливою бути,
І по барабану що говорять люди.
Усміхайся, завжди чарівною будь,
І є люди, які за тебе помруть,
Про це ніколи не забудь.
З днем народження тебе вітаю,
Ти знаєш, тільки кращого тобі бажаю,
Бажаю зараз, не через років сім,
Щоб втерла носа ти усім.
Щастя, любові, добра,
Що б всі озирались й заздрісно казали, це ж вона…
ID:
776520
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 12.02.2018 09:37:20
© дата внесення змiн: 12.02.2018 09:37:20
автор: hash
Вкажіть причину вашої скарги
|
