Щасливу жінку видно по очах:
Вони, мов зорі, своїм щастям сяють,
З них не стікають сльози по щоках,
У них немає докору, лиш страх,
Що невблаганно так роки минають.
Щасливу жінку видно по ході:
Вона неквапно впевнено крокує,
А юнаки й не зовсім молоді
Чоловіки, часом такі смішні,
Гадають, що вона їх провокує.
Щасливу жінку видно про словах:
Вона їх навсебіч не розкидає,
А розкладає рівно по рядках,
Щоб проростали нишком у віршах,-
Можливо, хтось колись їх прочитає.
Щасливій жінці щастя є навкруг:
Сама у собі скарб цей добуває
Життя складає з веселкових смуг,
Бо чорно-біле - то важкий недуг,
Який із жінки щастя виїдає.