Де Лукву звабливий Дністер,
До себе пригортає,
З давніх-давен лежить село,
Немов відпочиває.
З поміж всіх сіл, що є навкруг,
На жодне не подібне.
Тисячоліттями воно
Було для когось рідне.
Стежки, дороги та річки
В Залукві всім знайомі,
А славні пам’ятні місця -
Окрузі всій відомі.
Тут Судославів двір стояв –
Знатних бояр домівка,
Жіночий давній монастир,
Палац Володимирка.
Король Данило в церкві тут
Молився ревно Богу,
Коли на ляхів вирушав
Із військом у дорогу.
Тепер тут школа, клуб, хати,
Садочок та крамниці,
Джерела, можна із яких
Напитися водиці.
Калини пишний кущ в дворі,
Що червоніє рясно.
І хата батьківська, яка
В думки приходить часто.
Поля, Діброва, Вивіз, Рінь,
Радеча та Гробиська,
І Карпів гай, і Млинський сад,
Зачев’я, Цвинтариська…
Все тут знайоме, все – своє -
Торкається серденька.
І колискових саме тут
Співала тихо ненька.
Це – отчий край, рідна земля –
Початок Батьківщини,
Славний куток Галичини -
Частинка України!
