Маленькою я колись була,
А спогади не хочуть покидати.
Мене дорослу жінку, маму і дружину
Дитинство міцно тримає за руку,
Коли я стомлена від праці,
Від шаленого життя
Кажу собі все досить., – відпочити.
Тоді дитинство забирається на коліна мені,
І дивиться у вічі.
І спомин оживає і душа так затріпоче,
І серце відгукнеться на кохання,
І спів душі..
І я з дитинством оживаю,
Воно мене так пестить як тоді.
І жити хочеться мені,
І дихаю на повні груди
Життя шаленіє і я з ним,
Доросла жінка, мама і дружина.,
А маленькою я колись була.
