* * *
Оса осі усе сказала,
Коли до груші прилітала.
«Не груша то, одна краса»-
Прошепотіла та оса.
Шпаки шпаківню готували,
То малювали, прикрашали,
Бо те мале ще шпаченя,
Тепер іде на навчання.
В гніздечку любе ластів’ятко,
Чи хлопченя чи то дівчатко,
Звідси виглядує у світ:
«Усім привіт,усім привіт.»
Горобчик виглянув з гніздечка:
«А до землі вже недалечко,
Чи встигну крила я розкласти,
Якщо прийдеться звідси впасти.»
«Корову пасти є кому,
Щоби не мукала все – Му!»
Онука дід усе питає,
Тай сам корову завертає.
Шпаки засіли на дротах,
Немов би ноти на листках.
Та ноти ті і не звучали,
Птахи ж у небо позлітали.
Лисицю лис зустрів у лісі,
Ще й лисеняток на узліссі..
Вона ж голодною була
Й додому півника несла.
Кажуть, що гуси Рим спасли,
Ще й гусеняток привели.
Та гуси інше щось гелгочуть,
Як зголодніють й їсти хочуть.
Корівка травку там скубе,
Не чути тут ні: « бе», ні:» ме».
Бо козенятко із телятком
Чекають вдома маму з татком.
Дятел по дереву все стукав,
То ж голова болить, не руки.
А груша листячком шепоче:
«Хай прилетить, якщо захоче.»
29.08.2015 (Михайло Чир)